Сьогодні в нас гість не із художньої літератури – Нон-фікшн.
Цей жанр бере початок ще з античних та середньовічних хронік, мемуарів, філософських трактатів. Сам же термін з'явився у 1965 р. завдяки роману Трумена Капоте «Холоднокровне вбивство» і буквально з англійської перекладається як "не фікція", тобто документальна історія.
Нон-фікшн — це література, яка базується на реальних подіях, фактах, дослідженнях і пережитих досвідах.
Найчастіше при згадці про нон-фікшн згадується саме науково-популярна література, проте до цього літературного жанру також належать автобіографії, мемуари, книги про культуру, мистецтво, історію, здоров'я та бізнес. Такі книги розповідають про пережиті випробування, допомагають зрозуміти, як рухатися далі після травм, отримати нові знання з найрізноманітніших сфер, зрозуміти різні причино-наслідкові зв'язки.
Приклади: «Неосяжний світ» Ед Йонґ, «Усе, що ви хотіли знати про українську літературу» Тетяна Трофименко, «Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса» Анастасія Забела, «Велика книга про все на світі» Рози Бейлі, «Дитяча енциклопедія наукових експериментів» Томаса Канавана, «Моє життя» Ґолда Меїр.
Більше інформації про нон-фікшн ви можете дізнатися в статтях:
Добірка від видавництва «Віват» «Що таке нонфікшн: жанри та особливості» – https://surl.li/kmstjt
Стаття на сайті Tyra «Нон-фікшн книги: що це і з чим їх їсти» – https://surl.li/titydm
| > > |
|---|