18 травня в Україні вшановують День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня 1944 року – трагічна дата в історії кримськотатарського народу. Саме цього дня радянська влада розпочала масову депортацію кримських татар із рідного Криму. За лічені години тисячі сімей були змушені залишити свої домівки, взявши із собою лише найнеобхідніше. Людей похилого віку, жінок, дітей вантажили у товарні вагони та відправляли у далекі райони Середньої Азії, Сибіру та Уралу. Дорога була виснажливою і жорстокою: багато людей померли від голоду, хвороб та нелюдських умов перевезення.

Депортація стала справжньою трагедією для цілого народу. Кримські татари втратили свої домівки, майно, право жити на рідній землі. Було зруйновано звичний уклад життя, культурні та духовні традиції. Протягом багатьох років депортовані жили під наглядом влади, не маючи можливості повернутися до Криму. Та попри всі випробування, кримськотатарський народ зумів зберегти свою мову, культуру, звичаї та пам’ять про рідний край.

У бібліотеці-філії №10 до цієї пам’ятної дати було організовано відеоперегляд «Реалії Криму», під час якого відвідувачі дізналися більше про трагічні події депортації, історію кримськотатарського народу та його незламну боротьбу за право жити на рідній землі.

Ми повинні пам’ятати ці трагічні сторінки історії, щоб подібні злочини ніколи не повторилися. Пам’ять про жертв депортації кримських татар є символом незламності, боротьби за право жити на своїй землі та зберігати власну національну ідентичність.